Річний звіт і аудит 2006

ПАТ “Банк “Український капітал” що є правонаступником акціонерного комерційного банку “Закарпаття” зареєстровано Національним банком України 25 грудня 1992 р. в Державному реєстрі банків за № 138.

26 вересня 1995 року зареєстровані зміни до Статуту АКБ «Закарпаття» про перенесення юридичної адреси з міста Мукачево Закарпатської області до м. Києва. Зміни до назви банку зареєстровані 15 лютого 1996 р.

Організаційно-правова форма – відкрите акціонерне товариство.
Банк знаходиться за адресою: Україна, 03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67.
Річна фінансова звітність банку складена на підставі даних бухгалтерського обліку банку за станом на 31 грудня 2006 року. Фінансова звітність складається в тисячах гривень.

Стратегічними напрямками діяльності банку є залучення та ефективне використання мобілізованих фінансових ресурсів з метою постійного розширення банківських послуг з обслуговування клієнтів, всебічне сприяння розвитку підприємництва, сприяння розвитку ринку позичкового капіталу, ринкової інфраструктури у сфері виробництва та грошового обігу, удосконалення нових прогресивних форм банківського обслуговування, планомірне створення умов для інтеграції в міжнародну фінансову систему.

ПАТ “Банк “Український капітал” є банком динамічного розвитку, входить в єдину мережу комерційних банків України, активно працює в усіх сегментах фінансового ринку. Впровадження останніх досягнень у сфері банківських технологій дозволило оптимізувати надання банківських послуг.

Згідно Статуту організаційну структуру Банку визначає Правління. Останні зміни до структури банку затверджені рішенням Правління від 27.11.06р.№61. Відповідно до затвердженої структури основними підрозділами, що забезпечують діяльність банку є: операційно-касове управління, управління казначейських операцій, управління активно-пасивних операцій, фінансово-аналітичне управління, управління операцій з фізичними особами, управління внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, управління безпеки, управління АБД, управління операцій фондового ринку, акціонерного капіталу та ліцензування, управління справами, управління по роботі з фондами фінансування будівництва та довірчими операціями та відділи обліку: внутрішньобанківських операцій, валютних та міжбанківських операцій, операцій з фізичними особами, відділ методології. В банку діють три Комітети – кредитний, тарифний, комітет по управлінню активами та пасивами. В структуру банку входить відділ внутрішнього аудиту, який підпорядкований Спостережній Раді банку.

Філії та відділення відсутні.

ПАТ “Банк “Український капітал” проводить свою діяльність згідно з банківською ліцензією № 26 від 21 березня 2002 року, яка надає право здійснювати банківські операції визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та Дозволу №26-2 від 27.03.06р. на право здійснення банківських операцій визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, а саме:

1. Операції з валютними цінностями:
- неторговельні операції з валютними цінностями;
- ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;
- ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;
- ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;
- відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
- відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;
- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках.

2. Емісія власних цінних паперів.

3. Організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів.

4. Здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені
(включаючи андеррайтинг).

5. Перевезення валютних цінностей та інкасація коштів.

6. Операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
- з інструментами грошового ринку;
- з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
- з фінансовими ф’ючерсами та опціонами.

7. Довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з
юридичними та фізичними особами.

В зв”язку з тим, що інвестиційною політикою банку на 2006 рік не передбачалось „здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб” та з вимогою Національного банку за станом на 30.12.06р. та протягом 2007 року дотримуватись вимог нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу в розмірі – 144349 тис.грн., банком було вирішено виключити з письмового Дозволу 26-1 пункт ”Здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб”. 27 березня 2006 року Банком отримано новий Дозвіл 26-2 з переліком операцій з якого виключено вищезазначений пункт.

Банк має ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (серія АБ №113013 від 12.10.04р.) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів:
діяльність по випуску та обігу цінних паперів;
діяльність щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів.
Членство у міжбанківських організаціях, біржах, фондах та міжнародних організаціях:
- Українська міжбанківська валютна біржа;
- Український кредитно-банківський союз;
- Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
- Міжнародна платіжна система Visa International
- СРО “Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв” (ПАРД)

Банк є активним оператором міжбанківського валютного ринку, дійсним членом міжнародної платіжної системи S.W.I.F.T. Банк підключений до системи REUTERS, за допомогою якої може надавати послуги міжнародних ринків клієнтам у режимі реального часу.

ПАТ “Банк ”Український капітал” є універсальним банком. Основними напрямками розвитку Банку у 2006 році були:
- збільшення обсягу кредитних операцій;
- розширення ресурсної клієнтської бази;
- нарощування власного капіталу;
- впровадження емісії банківських платіжних карток в якості асоційованого
члена міжнародної платіжної системи VISA International .

Все це знайшло відображення передусім у:
зростанні валюти балансу на 79702,3тис.грн., або на 41,9%;
зростанні кредитного портфелю Банку на 75999,4 тис.грн., або на 59%;
збільшенні коштів клієнтів на депозитних рахунках на 41406,1тис.грн., або на 55,5%, особливо активно залучалися кошти фізичних осіб – вони зросли на 32807,7 тис.грн, або на 62%;
зростанні власного капіталу на 11870,7 тис.грн., в т.ч. за рахунок проведеної дооцінки будівлі банку на 10938,1 тис.грн.
прибуток поточного року збільшився на 552,9 тис.грн., або на 23,2% та склав 2927,2 тис.грн.

Результати від банківських та інших операцій
За 2006 фінансовий рік ПАТ “Банк “Український капітал” отримав доходів на суму 29654,7 тис. грн., понесені витрати – 26727,5 тис. грн., чистий прибуток банку становить 2 927,2 тис. грн, що більше ніж за минулий рік на 552,9 тис.грн. Запланований бюджет банку перевиконано на 4,5 відсотків.

Процентні доходи банку становлять 22334,4 тис.грн., або 75,3% від загальної суми доходів, комісійні – 4011,4 тис.грн, або 13,5%, результати від торговельних операцій – 2713,8 тис.грн., або 9,1%, інші операційні доходи – 587,4 тис.грн, або 1,9%, інші доходи – 7,7 тис.грн., або 0,2%.

Серед витрат банку 15774,9 тис.грн., або 59,0% становлять процентні витрати, комісійні – 206,9 тис.грн., або 0,8%, інші операційні витрати – 987 тис.грн., або 3,7%, загальні адміністративні витрати – 10850,8 тис. грн., або 40,6%, відрахування в резерви зменшились на 2032,0 тис. грн., податок на прибуток – 939,9 тис.грн , або 3,5%.

Станом на 01.01.07р. банк обслуговує майже 2000 клієнтів. Клієнтська база корпоративних клієнтів нараховує близько 1200 великих, середніх та малих підприємств, що презентують виробництво харчових продуктів, целюлозно-паперове виробництво, видавничу та поліграфічну діяльність, сільське господарство та торгівлю. Серед клієнтів банку небанківські фінансові компанії представлені страховими компаніями, компаніями, що працюють на фондовому ринку України та здійснюють інше фінансове посередництво.
Банк є активним учасником на ринку міжбанківських ресурсів. Загальний обсяг угод на міжбанківському ринку з розміщення ресурсів за звітний рік склав 2631537 тис.грн. , з залучення – 824079 тис.грн. За 2006 рік надано кредитів 422995 тис.грн. в т.ч. кредити, що надані суб”єктам господарювання склали 385443 тис.грн., або 91,1%, небанківським фінансовим установам -4990 тис.грн., або 1,2%, кредити фізичним особам – 32562 тис.грн., або 7,7%. Загальний обсяг залучених строкових депозитів склав 253292 тис.грн. в т.ч. депозити суб”єктів господарювання – 70292 тис.грн., або 27,7%, депозити небанківських фінансових установ – 18318 тис.грн, або 7,2%, депозити фізичних осіб – 164682 тис.грн, або 65,1%.
За станом на 01.01.07 р. на балансі банку відкрито 7 кореспондентських рахунків типу „Лоро”, три з яких відкрито банками-нерезидентами та 21 кореспондентський рахунок типу „Ностро” в т.ч. в 8 в банках-нерезидентах.

Управління ризиками.
Особливу роль у 2006 році було відведено проблемам комплексного управління ризиками і організації внутрішнього контролю за ними. З метою вдосконалення процесу управління ризиками Банком розроблена та введена в дію “Концепція управління ризиками”, яка визначає основні засади побудови корпоративної системи управління ризиками, загальні аспекти впровадження єдиної методологічної бази ризик-менеджменту, принципи взаємодії колегіальних органів та структурних підрозділів в процесі управління ризиками в ПАТ „Банк “Український капітал”.

Основним завданням Концепції є забезпечення реалізації місії Банку за рахунок рішення наступних завдань:
- визначення рівня толерантності Банку до ризиків;
- розмежування функцій і відповідальності Спостережної ради та Правління, профільних комітетів та підрозділів Банку в процесі управління ризиками;
- встановлення єдиної методології ідентифікації та оцінки (вимірювання) ризиків при проведенні Банком операцій;
-налагодження ефективної системи підтримки прийняття управлінських рішень з урахуванням рівня ризиків, на які наражається Банк;
- ефективної взаємодії підрозділів Банку на всіх організаційних рівнях в процесі управління ризиками;
- забезпечення життєздатності Банку у кризових обставинах (на випадок кризи функціонування Банку та системної кризи, чи наближення до системної кризи) протягом певного періоду часу;
-виконання вимог Національного банку України;
-оптимізації очікуваних прибутків та збитків, зниження рівня неочікуваних збитків;
збільшення фінансової стійкості Банку, та, відповідно, кредитного рейтингу та іміджу Банку.

Концепція застосовується до ризиків Банку, щодо яких можливим є ідентифікація та управлінський вплив. До ризиків, не згаданих прямо в Концепції, застосовуються принципи управління, актуальні для аналогічних за природою ризиків. Діяльність окремих підрозділів та комітетів в рамках управління ризиками, процедури управління окремими видами ризиків, документообіг та система управлінської звітності щодо ризиків визначаються окремими внутрішньобанківськими нормативними документами.
Управління ризиками в Банку - процес виявлення факторів ризику, оцінки об'єктів ризику, ана¬лізу та моделювання, моніторингу за ризиками та здійснення відповідних уп¬рав¬лін¬ських дій. Система управління ризиками являє собою сукупність організаційних заходів, ін¬фор¬ма¬ційних потоків та управлінських процедур.
Функція управління ризиками є однією з ключових задач фінансового і стратегічного менеджменту Банка. Глобальна мета системи ризик-менеджменту – забезпечення оп¬ти¬мального балансу між максимізацією прибутків та довгостроковою стабільністю Бан¬ку.

Система управління ризиками є неперервною та складається з наступних елементів:
- процедури ідентифікації ризиків;
- процедури оцінки ризиків;
- процедури управлінського впливу на ризики;
- процедури моніторингу ризиків.

Система управління ризиками Банка побудована на наступних основних принципах:
1) Створення відповідного внутрішньо-корпоративного середовища, сприятливого для ефективного управління ризиками:
- Спостережна Рада визначає загальну стратегію та толерантність Банку до ризиків;
- Правління Банку проводить періодичний перегляд концепції і політик з уп¬рав¬лін¬ня ризиками;
- Вище керівництво Банку відповідає за впровадження концепції і політик з уп¬рав¬лін¬ня ризиками, прийнятих Правлінням банку. Профільні комітети банку в межах делегованих повноважень приймають рішення та відповідають за загальне управління ризиками, а також розглядають, затверджують та здійснюють контроль за впровадженням методик і процедур щодо виявлення, оцінки, управлінського впливу і моніторингу за ризиками;
- Банк виявляє та управляє ризиками, притаманними всім продуктам і видам діяльності.
Перш ніж впроваджувати новий продукт або розпочинати новий вид діяльності розробляється і затверджується рішенням Правління (або його відповідного профільного комітету) адекватні процедури ризик-менеджменту і внутрішнього контролю.

2) Діяльність із суворим дотриманням прийнятих політик з управління ризиками, а також відповідних методик і процедур: проведення будь-якої операції банку узгоджується з існуючими Політиками з управління ризиками та відповідає встановленим лімітам та обмеженням;

3) Рівень знань персоналу банку є достатнім для впровадження системи управління ризиками.

4) Наявність відповідних систем адміністрування банківських операцій, оцінки і моніторингу.

5) Забезпечення адекватного внутрішнього контролю за ризиками:
- Банк вдосконалює систему поточної оцінки дотримання існуючих політик з управління ризиками. Результати таких обстежень доводяться безпосередньо до відома Правління та Спостережної Ради;
- Банк впровадив систему внутрішнього контролю для забезпечення дотримання встановлених лімітів з метою обмеження рівня ризиків у відповідності з пруденційними стандартами та внутрішніми положеннями, політиками та процедурами;
- Банк розробив та впровадив систему раннього сповіщення про потенційні проблеми внаслідок реалізації певного ризику для завчасного вжиття відповідних заходів.

В межах Концепції управління ризиками Банком були розроблені та впроваджені в дію наступні політики управління ризиками:
1) Політика управління кредитним ризиком;
2) Політика управління ризиком ліквідності;
3) Політика управління процентним ризиком;
4) Політика управління валютним ризиком;
5) Політика управління операційно-технологічним ризиком;
6) Політика управління ринковим ризиком;
7) Політика управління стратегічним ризиком;
8) Політика управління юридичним ризиком;
9) Політика управління ризиком репутації.

Діяльність з управління ризиками здійснюється через організаційну структуру. Процес ризик-менеджменту в банку охоплює всі його структурні рівні – від уп¬рав¬лін¬ського (Спостережної ради та Правління) до рівня, на якому безпосередньо прий¬маються та/або генеруються ризики. Розподіл обов’язків і підпорядкованість підрозділів є задокументованими і доведеними до відома виконавців. Персонал банку розуміє свої функції, обов’язки та повноваження, свою роль в організації і процесі здійснення контролю, а також свою підзвітність. Організаційна структура підлягає періодичному уточненню та вдосконаленню, враховуючи зміни ситуації та середовища.

До процесу ризик-менеджменту залучені наступні функціональні та структурні підрозділи банку:
- Спостережна рада;
- Правління Банку;
- профільні комітети;
- фінансово-аналітичне управління;
- казначейство;
- фронт-офіси;
- бек-офіси;
- внутрішній аудит (участь у формі незалежної оцінки адекватності управління ризиками).

Загальну стратегію управління ризиками в банку визначає Спостережна рада, а загальне керівництво управлінням ризиками здійснює Правління. Спостережна рада банку відповідно до своїх функцій та загальновизнаних принципів корпоративного управління:
- визначає основні засади організаційної структури банку, у тому числі кількість, обов’яз¬ки і повноваження Правління, комітетів, а також порядок їх під¬по¬ряд¬ку¬вання та підзвітність;
- виділяє необхідні ресурси на створення та підтримку ефективної, комплексної та збалансованої системи управління ризиками;
- визначає основні параметри (обсягу ризик-капіталу, толерантності до ризиків), які забезпечують прийняття ризиків відповідно до стратегічного плану банку;
- забезпечує уникнення конфлікту інтересів на всіх рівнях системи управління ризиками.
Правління банку взаємодіє зі Спостережною радою з питань ризик-менеджменту, виходячи із загальноприйнятих принципів корпоративного управління та ієрархії процесів управління ризиками. Взаємодія Правління та Спостережної ради складається із двох складових – звітування та надання рекомендацій.
У частині звітування перед Спостережною радою Правління банку:
- визначає суттєвість ризиків що є, та ризиків, які можуть виникнути у перспективі;
- подає своєчасні, змістовні, точні і повні звіти щодо реалізації стратегії діяльності банку і його бізнес-планів, щодо фактичних операційних та фінансових результатів банку в порівнянні з прогнозними;
- подає своєчасні, змістовні, точні і повні звіти щодо фактичного стану процесу управління ризиками і щодо дієвості процедур та засобів внутрішнього контролю за управлінням цими ризиками;
У частині надання рекомендацій Спостережній раді Правління:
- розробляє і подає на розгляд і затвердження проекти завдань, стратегії діяльності і бізнес-планів банку, а також зміни до них.
- Правління Банку розподіляє загальну толерантність до ризиків на толерантності по певним групам ризиків.
Профільні комітети Банку є виконавчими комітетами Правління. Вони здійснюють моніторинг фінансового стану Банку і оточуючого середовища та визначають політики управління ризиками у відповідності до стратегічних цілей та пріоритетів довгострокової бізнес-політики Банку, а саме:

1) Комітет з питань управління активами та пасивами (КУАП) несе відповідальність за визначення, моніторинг та впровадження політики управління активами та пасивами Банку, яка включає:
- розподіл толерантності до фінансових ризиків поміж фінансовими ризиками;
- визначення цільової структури активів та пасивів з урахуванням дохідності та ризиків;
- моніторинг та управління структурою активів і пасивів Банку у відповідності до бізнес-планів Банку з урахуванням ризиків;
- визначення політик управління фінансовими ризиками Банку, а також їх супроводження;
- визначення політик управління нефінансовими ризиками Банку, а також їх супроводження;
- моніторинг результатів за вищевказаними цілями.

2) Кредитний комітет (КК) несе відповідальність за визначення, моніторинг та впро¬вад¬жен¬ня:
- політики управління кредитно-інвестиційною діяльністю Банку, яка включає: мо¬ні¬то¬ринг та управління кредитно-інвестиційним портфелем у відповідності до бізнес-планів Банку з урахуванням ризиків;
- визначення політики управління кредитними ризиками Банку, а також її супроводження;
- визначення політики щодо формування резервів на покриття можливих втрат за активними операціями, як невід'ємної частини політики управління кредитними ризиками Банку, а також її супроводження;
- координація кредитно-інвестиційної діяльності структурних підрозділів Банку з урахуванням ризиків;
- формування кредитного продуктового ряду банку з урахуванням кредитних ризиків;
- моніторинг результатів за вищевказаними цілями.

3) Тарифний комітет несе відповідальність за визначення, моніторинг та впровадження тарифної політики Банку в частині
- визначення собівартості послуг, що надаються Банком з урахуванням ризиків;
- формування продуктового ряду банку з урахуванням ризиків.
Відділ аналізу управління ризиками – це структурний підрозділ банку, який входить до складу фінансово-аналітичного управління, в якому зосереджені функції ідентифікації, оцінки, моніторингу та надання рекомендацій щодо заходів управлінського впливу на ризики.
Бек-офіси у межах своїх функцій контролюють дотримання встановлених вимог та лімітів. Фронт-офіси у межах своїх функцій приймають ризики у рамках доведених повноважень.
Відділ внутрішнього аудиту – це орган оперативного контролю Спостережної Ради, який здійснює нагляд за дотриманням системи внутрішнього контролю в банку, а також надає висновки щодо її достатності та ефективності.
Прийняття управлінських рішень відбувається на основі багатьох факторів, проте, одним із найважливіших є вчасна, адекватна та повна інформація, яка характеризує поточну та прогнозну ситуацію щодо стану банку з урахуванням ризиків. Для реалізації інформаційної підтримки прийняття та контролю впровадження управлінських рішень Банк сформував інформаційну систему, що виконує функції моніторингу, звітності та контролю ключових показників рівня ризиків, яка складається із наступних базових компонентів:

1) автоматизована система на основі ПЗ „Операційний день банку” для оперативного управління ризиками та заведення всіх необхідних ризик-факторів. Дана система гарантує заведення всіх необхідних параметрів і дозволяє в поточному режимі керувати та контролювати ризики за допомогою системи лімітів;

2) автоматизована система „Кредитний/Депозитний Арм” для додаткового управління та контролю за ризиками по клієнтському продуктовому ряду;

3) автоматизована система „Кред-Інфо” для додаткового управління та контролю за ризиками по міжбанківському продуктовому ряду;

4) система підтримки прийняття рішень на основі централізованого сховища даних з повноцінним аналітичним наповненням (набором аналітичних показників, що характеризують ризики) та достатньою системою звітності;

5) система IS-Card для обробки та проведення операцій по платіжним карткам міжнародних платіжних систем.

З метою дотримання встановлених політик, процедур та регламентів під час проведення банківських операцій Банк використовує декілька рівнів заходів:

1) запобіжні заходи недопущення порушення:
- процедури підбору кадрів, корпоративна культура;
- навчання персоналу;
- розподіл обов’язків в процесі виконання конкретного банківського процесу;
- настройка автоматичних шаблонів виконання процесів;
- настройка автоматичного контролю (на основі системи автоматизації Банку);
- Банк впровадив автоматизовану систему лімітів та параметрів;
- постійний реінжинірінг банківських процесів з метою мінімізації можливих недотримань встановлених політик, процедур та регламентів під час проведення банківських операцій;

2) засоби виявлення фактичних порушень:
- самовиявлення;
- поточний контроль виконання встановлених процедур відповідними підрозділами;
- проведення внутрішнього аудиту;
- послідуючий контроль дотримання нормативного забезпечення та техно¬ло¬гії про¬ве¬дення операцій шляхом здійснення виїзних перевірок підрозділами головного офісу.
В разі виявлення недотримання встановлених процедур виконуються наступні дії:
- обов’язкова фіксація недотримання з метою накопичення статистики порушень та недотримань;
- використання накопиченої статистики для реінжинірингу бізнес-процесів, перегляду встановлених політик, процедур та регламентів;
- виконання відповідних заходів до виконавців за порушення діючих внутрішніх правил, норм, стандартів та положень.
- визначення причин виникнення порушень (недотримання встановлених процедур), посилення системи внутрішнього контролю, вжиття заходів з недопущення виникнення подібних порушень в майбутньому.

Банк розробив систему заходів, які забезпечують ідентифікацію кризових ситуацій та пропонують перелік дій, які необхідні до виконання для підтримання життєздатності банку в кризових ситуаціях. Класифікація, система раннього реагування, проекти антикризових дій розробляються відділом аналізу та управління ризиками банку і затверджуються КУАП. Рішення щодо введення антикризового управління приймається на засіданні Правління у відповідності до повноважень, визначених в „Положенні про Правління ПАТ „Банк „Український капітал”.

Кредитний ризик.
Управління Кредитним ризиком регламентовано Банком у Політиці управління кредитним ризиком. При цьому сфери відповідальності між суб’єктами управління кредитним ризиком розподілені наступним чином:

1) Спостережна Рада Банку розглядає загальний бізнес-план банку (план розвитку банку), який затверджується Загальними зборами акціонерів, та встановлює загальний рівень толерантності Банку до кредитного ризику.

2) Правління Банку затверджує Концепцію управління ризиками, Політику управління кредитним ризиком, Положення про кредитування, Бюджет Банку, Прогнозні показники діяльності банку, регламентні процедури кредитування, Положення про оцінку фінансового стану всіх видів контрагентів Банку.

3) Кредитний комітет встановлює внутрішні ліміти межах прийнятого рівня толерантності до кредитного ризику; приймає рішення щодо проведення активних операцій в межах встановлених лімітів; затверджує резерви під формування кредитних ризиків; затверджує списання за рахунок резервів під формування кредитних ризиків безнадійної кредитної заборгованості; розробляє тактику роботи з клієнтами Банку; забезпечує виконання цінової (процентної) політики Банку; забезпечує виконання інших рішень КУАП щодо управління кредитного ризику.

4) Комітет з питань управління активами та пасивами (в межах наданих повноважень) встановлює додаткові внутрішні лімітів межах прийнятого рівня толерантності до кредитного ризику; здійснює оперативний контроль за виконанням рішень відповідно до своїх повноважень.

5) Центри бізнесу Банку забезпечують виконання рішень КК та КУАП щодо проведення кредитної політики.

6) Відділ аналізу та управління ризиками забезпечує необхідною інформацією КУАП у процесі управління кредитним ризиком; готує пропозиції щодо змін у кредитній політиці Банку, щодо вста¬нов¬лен¬ня/зміни внутрішніх лімітів ; своєчасно звітує КУАП та Правлінню Банку про стан кредитного портфеля; про¬водить моніторинг стану кредитного портфеля.

7) Інші структурні підрозділи Банку:
- підрозділи бек-офісу бізнесів, що супроводжують банківські операції - виконують функції безпосереднього контролю за дотриманням встановлених кредитних лімітів підрозділами, яким делегується поточне управління кредитним ризиком;
- фінансово-аналітичне управління - здійснює аналіз ключових показників ефективності діяльності Банку в цілому, підрозділів, що виконують банківські операції для ефективного збалансування співвідношення між ризиком та доходністю, виконання бюджету;
- служба інформаційних технологій - забезпечує інформаційно-технологічну підтримку з управління кредитним ризиком на рівні Банку в цілому та в розрізі структурних підрозділів.
У процесі управління кредитним ризиком Банком застосовуються як методи кількісної оцінки ризику, так і якісні (експертні) методи оцінки ризику, які застосовуються як доповнення до кількісних оцінок, а саме:
- Банк дотримується обов`язкових нормативів кредитного ризику, механізм дотримання яких регламентується „Положенням ПАТ «Банк «Український капітал» про порядок встановлення та здійснення контролю за дотриманням економічних нормативів кредитного ризику”;
- Кредитна діяльність здійснюється відповідно стратегії, описаної у Кредитній Політиці Банку;
- Кредитні операції здійснюються відповідно чітко описаних методик та процедур згідно наступних внутрішніх Положень Банку: “Положення про кредитування”, „Положення про кредитування фізичних осіб”, “Положення про кредитування у формі овердрафту”, „Положення про кредитування співробітників”, „Положення про кредитування інвестиційних проектів”. „Положення про проведення факторингових операцій з юридичними особами на внутрішньому ринку”, „Положення про порядок здійснення операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах”, „Положення про порядок роботи з проблемними (безнадійними) кредитами”, ”Положення про порядок користування єдиною інформаційною системою „Реєстр позичальників”, „Положення про залучення та розміщення кредитів та депозитів на міжбанківському ринку”, „Положення про торгівлю валютою на міжбанківському валютному ринку України та міжнародних валютних ринках”, „Положення про цінні папери”, „Положення про діяльність торговця цінними паперами”, ”Положення про контроль торговця цінними паперами” та відповідними технологічними картами по кожній категорії кредитних операцій;
- Оцінка якості кредитного та інвестиційного портфелю з використанням внутрішніх показників та статистичної звітності;
- Диверсифікація кредитного ризику;
- Застосування бальної оцінки фінансового стану позичальників фізичних та юридичних осіб та банків та емітентів цінних паперів;
- Постійний моніторинг кредитних та інвестиційних справ;
- Перевірка стану заставленого майна (наявність та перегляд реальної вартості).
- Оцінка кредитного ризику шляхом формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку згідно внутрішнього

Положення банку та нормативно-правових актів НБУ;
- Встановлення лімітів при кредитуванні за допомогою наступних методик:
- Методика встановлення лімітів на міжбанківському ринку – система оцінки коефіцієнтами;
- Методика встановлення лімітів на торгівлю валютою на міжбанківському валютному ринку України – система оцінки коефіцієнтами;
- Методика встановлення лімітів на кореспондентські рахунки типу „НОСТРО”.
- Встановлення додаткових лімітів концентрацій Кредитним комітетом Банку та/або КУАП.
Кредитний ризик у кількісному вираженні визначається шляхом порівняння су¬купної заборгованості по кредитах, винесених на рахунки простроченої за¬бор¬го¬ва¬ності (100%) та на рахунки сумнівної заборгованості ( 100%), а також ві¬до¬бра¬же¬них на рахунках працюючих активів, але які на думку аналітиків є проблемними, з фак¬тично сформованим страховим резервом на покриття можливих збитків по кре¬ди¬тах. Отримана різниця визначає непокритий кредитний ризик банку.

Ризик ліквідності.
Управління ризиком ліквідності регламентовано Банком у Політиці уп¬рав¬лін¬ня ризиком ліквідності, яка спрямована на встановлення та постійну актуалізацію ефек¬тивної системи управління ризиком ліквідності, мінімізацію втрат, що пов'язані з підтриманням та/або відновленням ліквідності та платоспроможності Банку, а також на оптимізацію існуючих процедур управління ліквідністю в Банку.
Основними цілями Політики є:
- регламентація сфер відповідальності колегіальних органів та структурних підрозділів Банку в процесі управління ризиком ліквідності;
- дотримання визначеного відповідними управлінськими органами Банку рівню толерантності до ризику ліквідності шляхом впровадження процедур, регламентів та системи управлінської звітності;
- забезпечення достатнього рівня ліквідності у процесі оперативного управління Банком у різних, у т.ч. кризових (нештатних) режимах;
- забезпечення оптимального, в розумінні впливу на фінансовий результат Банку, розподілу лімітів ліквідності в розрізі валют та часових інтервалів;
- забезпечення проведення банківських операцій у відповідності до встановлених внутрішніх та/або зовнішніх лімітів (обмежень), процедур та регламентів.
Процес та інструменти управління ризиком ліквідності описуються у „Регламенті управління поточною ліквідністю”, „Регламенті управління строковою (стратегічною) ліквідністю”, „Регламенті управління у нештатних/кризових ситуаціях з ліквідністю”, які є невід’ємною частиною Політики та розповсюджується на всі активні та пасивні операції Банку.

Сфери відповідальності між суб’єктами управління ризиком ліквідності розподілені наступним чином:

1) Спостережна Рада Банку розглядає загальний бізнес-план банку (план розвитку банку), який затверджується Загальними зборами акціонерів, та встановлює загальний рівень толерантності Банку до ризику ліквідності.

2) Правління Банку затверджує Концепцію управління ризиками, Політику управління ризиком ліквідності, Бюджет Банку, Прогнозні показники діяльності банку.

3) Комітет з питань управління активами та пасивами забезпечує управління строковою (стратегічною) ліквідністю Банку; координує дії всіх підрозділів та органів управління Банку у процесі управління ризиком ліквідності відповідно до цієї Політики; встановлює внутрішні ліміти (обмеження) в межах прийнятого рівня толерантності до ризику ліквідності, перерозподіляє ліміти між центрами бізнесу Банку; здійснює оперативний контроль за виконанням прийнятих рішень.

4) Кредитний комітет (в межах наданих повноважень) та Центри бізнесу Банку приймають рішення щодо проведення активних операцій в межах встановлених КУАП лімітів (обмежень); забезпечують виконання інших рішень КУАП щодо активних та пасивних операцій, цінової (процентної) політики.

5) Управління казначейських операцій забезпечує належну організацію управління поточною ліквідністю; своєчасно звітує КУАП та Правлінню Банку про стан поточної ліквідності; забезпечує дотримання встановлених КУАП лімітів ресурсного розриву, нормативів обов’язкового резервування та ліквідності НБУ; проводить моніторинг поточної та строкової (стратегічної) ліквідності Банку та може ініціювати перехід Банку у режим кризи ліквідності.

6) Відділ аналізу та управління ризиками забезпечує необхідною інформацією КУАП у процесі управління строковою (стра¬те¬гічною) ліквідністю; готує пропозиції щодо змін у ціновій (процентній) політиці Банку, щодо вста¬нов¬лен¬ня/зміни внутрішніх лімітів (обмежень); своєчасно звітує КУАП та Правлінню Банку про стан строкової (стратегічної) лік¬від¬ності; про¬водить моніторинг поточної та строкової (стратегічної) ліквідності Банку та може ініціювати переведення Банку у режим кризи ліквідності.

7) Інші структурні підрозділи Банку:
- підрозділи бек-офісу бізнесів, що супроводжують банківські операції - виконують функції безпосереднього контролю за дотриманням встановлених лімітів (обмежень) з ризику ліквідності підрозділами, яким делегується поточне управління ризиком ліквідності;
- фінансово-аналітичне управління - здійснює аналіз ключових показників ефективності діяльності Банку в цілому, підрозділів, що виконують банківські операції для ефективного збалансування співвідношення між ризиком та доходністю, виконання бюджету;
- служба інформаційних технологій - забезпечує інформаційно-технологічну підтримку з управління ризиком ліквідності на рівні Банку в цілому та в розрізі структурних підрозділів.
У процесі управління ризиком ліквідності Банк дотримується обов`язкових нормативів ліквідності. Механізм дотримання регламентується „Положенням ПАТ «Банк «Український капітал» про порядок встановлення та здійснення контролю за дотриманням економічних нормативів ліквідності”.

У процесі управління ризиком ліквідності застосовуються, переважно, методи кількісної оцінки ризику, із використанням статичного та динамічного GAP – аналізу ліквідності. У випадку відсутності або недостатності всієї необхідної для проведення оцінки ризику первинної інформації, застосовуються якісні (експертні) методи оцінки ризику. Для більш гнучкого управління ризиком Банк впроваджено внутрішні коефіцієнти ліквідності, які характеризують поточну і строкову ліквідність, а також є інструментом ідентифікації настання кризових/нештатних режимів. Перелік, склад та цільові (нормативні) значення коефіцієнтів затверджуються КУАП щоквартально, або частіше у разу потреби.
Для управління ризиком ліквідності Банк застосовує економічні та адміністративні інструменти. До економічних інструментів відносяться граничні процентні ставки (загальні або по окремих продуктах) по активних та пасивних операціях Банку та внутрішні трансфертні ціни. До адміністративних інструментів відносяться внутрішні ліміти (обмеження). Прийняття рішення щодо застосування економічних або адміністративних інструментів для цілей управління ризиком ліквідності є виключною прерогативою КУАП. Інші суб’єкти управління мають право лише ініціювати застосування згаданих інструментів.

Операційно-технологічний ризик.
Операційно-технологічний ризик Банку регламентовано у „Політиці управління операційно-технологічним ризиком”, яка визначає методи та засоби управління операційно-технологічним ризиком та принципи взаємодії структурних підрозділів в процесі управління ризиками в ПАТ «Банк «Український капітал».

Банк визначає операційно-технологічний ризик як потенційний ризик для довгострокового існування банківської установи, що випливає з недоліків корпоративного управління або системи внутрішнього контролю. Операційна діяльність Банку та її організація базується на належним чином оформлених операційних процедурах (правилах) за всіма операціями, що проводяться Банком відповідно до Положенням про організацію операційної діяльності в ПАТ „Банк „Український капітал”.
Банком застосовуються наступні методи аналізу й оцінки та засоби уп¬рав¬лін¬ня операційно-технологічним ризиком наступні:
- всі банківські операції здійснюються відповідно розроблених внутрішніх По¬ложень Банку;
- проводиться постійний моніторинг операцій з клієнтами та контрагентами Банку.
- при здійсненні будь-якої операції Банк дотримується чітких процедур, описаних у технологічних картах здійснення операцій.
- здійснюється постійний адміністративний та обліковий контроль за проведенням банківських операцій;
- банком застосовані внутрішні контролі за етапами проведення операцій;
- Банком використовується автоматизована банківська система “Юнікорн”, яка сертифікована НБУ і має сім ступенів захисту інформації. рівень розвитку цієї операційної системи достатньо забезпечує обробку операцій та наявність вчасної, точної управлінської звітності;
- Бездоганна репутація та високий рівень кваліфікації менеджерів та працівників Банку підтримується відповідно до „Кодексу ділової етики”;
- банк своєчасне реагує на скарги та звернення клієнтів;
- керівництвом Банку здійснюється постійний аналіз основних аспектів операційно-технологічного ризику.
Контроль за ризиками операційного контролю здійснює служба безпеки шляхом нагляду за діями персоналу, співпраці зі службами безпеки інших банків, вивчення ділової репутації клієнтів на ринку.

Ризики інформаційних систем контролює Управління АБД. У Банку використовується ло¬каль¬на мережа з операційною системою UNIX. Адміністратор захисту інформації виконує контроль розподілу повноважень користувачів локальної мережі та проводить аудит роботи локальної мережі. Програмний комплекс АРМ-НБУ має резервні джерела живлення на випадок непередбачених обставин. Банк має технічні засоби дублювання при передачі та обробці інформації на випадок збоїв в роботі програм. Детальне описання операційних ризиків кожного структурного підрозділу та методи управління повинні бути відображені у технологічних картах.
Контроль за операційно-технологічними ризиками лежить на начальниках структурних підрозділів Банку.

Валютний ризик.
Валютний ризик регламентовано у „Політиці управління валютним ризиком”, яка визначає методи та засоби управління валютним ризиком та принципи взаємодії структурних підрозділів в процесі управління ризиками в Банку.
Банк визначає валютний ризик як ймовірність того, що зміна курсів валют при¬з¬¬веде до появи збитків унаслідок зміни ринкової вартості активів і пасивів. Го¬лов¬¬ним фактором, що впливає на розмір валютного ризику, є стан валютної по¬зи¬ції Банку.
Основним методом управління валютним ризиком у Банку є лімітування відкритих валютних позицій, а саме встановлення кількісного обмеження на співвідношення між відкритою валютною позицією і власним капіталом банку. Ліміти встановлюються Комітетом з управління активами та пасивами для кожної валюти окремо на конкретні терміни. Ліміти відкритих позицій, встановлені КУАП, знаходяться в межах, встановлених Національним банком України та здійснюється згідно „Положення про порядок встановлення та здійснення контролю за дотриманням економічних нормативів валютного ризику”.
Відповідальність за валютний ризик несе Управління казначейських операцій.

Процентний ризик.
Процентний ризик регламентовано у „Політиці управління процентним ризиком", де визначено методи та засоби управління процентним ризиком та принципи взаємодії структурних підрозділів в процесі управління ризиками в Банку. Банк визначає процентний ризик як залежність власного фінансового стану від несприятливих змін процентних ставок на зовнішньому ринку. Кількісним виразом процентного ризику Банк вважає негативну (від’ємну) зміну чистого процентного доходу.
Банк застосовує наступні методи аналізу, оцінки та моніторингу процентного ризику:
- моніторинг кількісно-цінової структури процентних активів та пасивів, окремих статей позабалансових вимог та зобов’язань, які мають процентний характер;
- моніторинг структури рефінансування активів та залучення пасивів за ознакою „ціна – строк – можливість переоцінки”;
- моніторинг окремих показників, що можуть прямо або опосередковано характеризувати експозицію Банку до процентного ризику.
- прогнозування руху ставок на основних сегментах грошово-кредитного ринку;
- аналіз тенденцій у зовнішньому середовищі, що можуть прямо або опосередковано вплинути на експозицію Банку до процентного ризику.
З метою обмеження впливу згаданих джерел ризику на загальну експозицію Банком застосовуються наступні засоби управління:
- система граничних мінімальних та максимальних ставок (ГМС) по окремих статтях процентних активів та пасивів у розрізі валют та термінів(строків). ГМС являє собою граничні ставки, які встановлюються рішенням КУАП, нижче (по активах) або вище (по пасивах) яких не може бути встановлена ставка по окремому продукту у відповідному терміні та валюті;
- ліміт на процентний ризик. Ліміт на процентний ризик встановлюється рішенням КУАП у вигляді відсотка від чистого процентного доходу, який Банк очікує отримати у найближчому місяці.

Вищим координуючим та контролюючим органом Банку з питань управління процентним ризиком є Комітет управління активами та пасивами (КУАП), який здійснює функції відповідно до норм внутрішнього Положення "Про комітет управління активами та пасивами"

Функції з управління процентним ризиком – аналіз, оцінка, моніторинг, розрахунок ГМС, ліміту на процентний ризик та формування відповідної звітності – покладаються на відділ аналізу та управління ризиками. Відділ управління ризиками здійснює згадані функції у відповідності до норм Концепції управління ризиками ПАТ «Банк «Український капітал».
Встановлення ГМС за прийнятою системою є виключною прерогативою КУАП. Ставки по окремих інструментах (продуктах), встановлюються (виключно в межах встановлених КУАП ГМС) рішенням Кредитного Комітету за розрахунками відділу аналізу та управління ризиками Банку. Бізнес-центри Банку при розробці та впровадженні нових інструментів (продуктів), що мають процентний характер, зобов'язані узгоджувати їх зміст із відділом управління ризиками.

З метою обмеження ризику встановлюється ліміт на процентний ризик. Ліміт на процентний ризик встановлюється терміном на 1 квартал. Функція з моніторингу дотримання встановленого ліміту покладається на відділ аналізу та управління ризиками Банку. Перевищення ліміту є підставою для прийняття КУАП управлінського рішення щодо зміни встановлених граничних ставок у певній, декількох або всіх валютах та/або зміни у формі та/або нахилу кривої дохідності. У випадку прийняття КУАП такого рішення бізнес-центри Банку зобов’язані протягом місяця привести ставки по окремих продуктах (інструментах) у відповідність до цього рішення. Питання щодо експозиції Банку до процентного ризику виноситься на розгляд КУАП щомісячно. Склад, регламент формування та отримувачі звітності з питань оцінки та моніторингу процентного ризику визначаються окремим рішенням КУАП.

Ринковий ризик.
Ринковий ризик регламентовано у „Політиці управління ринковим ризиком”, де визначено методи та засоби управління ринковим ризиком та принципи взаємодії структурних підрозділів в процесі управління ринковим ризиком.
Аналіз та оцінка ринкового ризику здійснюються із застосуванням кількісних та якісних методів.
До кількісних методів належать:
- лімітування вкладень у цінні папери;
- створення резервів;
До якісних методів належать:
- наявність адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління ринковим ризиком, затвердженої Правлінням Банку, а саме: „Положення про цінні папери”, „Положення про діяльність торговця цінними паперами”, ”Положення про контроль торговця цінними паперами”, „Положення про методику визначення справедливої вартості цінних паперів”, „Положення про визнання зменшення корисності та формування резерву під активи у вигляді цінних паперів, що визнані нестандартними” та відповідними технологічними картами по проведенню банківських операцій;
- аналіз динаміки цін на інструменти процентних ставок, товари і пайові цінні папери, а також динаміки валютних курсів;
- можливість хеджування або закриття позицій ризику, що існують на кожний момент часу;
- наявність своєчасної, точної й інформативної управлінської інформації;
- наявність кваліфікованого персоналу, постійне підвищення кваліфікації;
- існування належних механізмів контролю для моніторингу точності інформації, належних облікових підходів і дотримання положень, обмежень або законі;
- аналіз тенденцій у зовнішньому середовищі, що можуть прямо або опосередковано вплинути на експозицію Банку до ринкового ризику.
З метою обмеження впливу згаданих джерел ризику на загальну експозицію Банку до ринкового ринку застосовуються наступні засоби управління:
- встановлення лімітів вкладень у цінні папери, виходячи з наявного регулятивного капіталу Банку;
- контроль за дотриманням лімітів;
- контроль за дотриманням нормативів інвестування - Н11 та Н12;
- плановий перегляд лімітів вкладень у цінні папери – згідно бізнес плану на рік, або щорічно;
- позаплановий перегляд лімітів у випадку: різкої зміни кон’юнктури ринку або;
значному зменшенню регулятивного капіталу;
- формування резервів на покриття можливих збитків від операцій з цінними паперами.
Вищим координуючим та контролюючим органом Банку з питань управління ринковим ризиком є КУАП.

Функції з управління ринковим ризиком – аналіз, оцінка, моніторинг та формування відповідної звітності – покладаються на відділ аналізу та управління ризиками. Відділ управління ризиками при здійсненні покладених на нього функцій координує свою діяльність із структурними підрозділами Банку, які безпосередньо приймають ризик.
Питання щодо експозиції Банку до ринкового ризику виноситься на розгляд КУАП. Склад, регламент формування та отримувачі звітності з питань оцінки та моніторингу ринкового ризику визначаються окремим рішенням КУАП по мірі необхідності.
Відділ аудиту в частині управління ринковим ризиком виконує наступні функції:
- здійснює аудит діяльності підрозділів Банку, що виконують банківські операції, в частині управління ринковим ризиком на предмет відповідності встановленим лімітам, процедурам, регламентам;
- надає висновки щодо відповідності діючої системи управління ринковим ризиком затвердженим Банком політикам, процедурам, регламентам, методикам та вимогам з боку НБУ.

Річний звіт і аудит 2006

Про банк, Історія банку, Керівництво, Річні звіти і аудит